Повзик - добрий дух листяного лісу

Під куполом листяного лісу кипить життя. У кроні ясена змахнула рудим хвостом білка, між гілками дуба причаївся чорний дрізд, а на клені розгомонілися сойки.  Все навколо повниться голосами – дзвінкими й глухими, скрипучими й мелодійними. Дерева дивляться на нас звисока й думають – як ми живемо без коріння?

«Туі-туі-туі», – чую дзвінкий поклик наді мною. Господаря не так просто розгледіти. Верткий синьо-сірий птах в каштанових штанцях спритно сповзає по корі дерева й вмить перелітає на сусідній стовбур. Для повзика (Sitta europaea) усе з ніг на голову – він може пересуватися як знизу догори, так і навпаки. Десь неподалік в дуплі приховане гніздо цього непосидючого дереволаза. 

Птах охоче селиться в широколистяних садах та парках. Будівельний сезон для повзиків навесні в розпалі. Всі тинькувальні роботи виконує тільки самиця. Зовсім скоро з’являться пташенята й обоє батьків приноситимуть їм здобич до 350 разів щодня впродовж місяця.